Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообмолочувати
пообморочувати
пообмотувати
пообмочувати
пообмощувати
пообмуровувати
пообнімати
пообніматися
пообносити
пообнюхувати
пообомлівати
пообороняти
пооборонятися
пообпадати
пообпалювати
пообпалюватися
пообпарювати
пообпарюватися
пообпасинковувати
пообпаскуджувати
пообпаскуджуватися
пообпивати
пообпиватися
пообписувати
пообпірати
пообпливати
пообплітати
пообплутувати
пообпльовувати
пообпоганювати
пообпоганюватися
пообполіскувати
пообполіскуватися
пообполювати
пообраховувати
пообривати
пообриватися
пообрівнювати
пообрізувати
пообрікатися
пооброблювати
пообробляти
пооброблятися
пообростати
пообрубувати
пообрушувати
пообсаджувати
пообсапувати
пообселювати
пообселюватися
пообсисатися
пообсівати
пообсіватися
пообсідати
пообсікати
пообскрібати
пообскубати
пообсмажувати
пообсмалювати
пообсмикувати
пообсміювати
пообсмоктувати
пообсмолювати
пообсновувати
пообставляти
пообстелювати
пообстригати
пообстругувати
пообстужувати
пообступати
пообсушувати
пообсушуватися
пообтавати
пообтикати
пообтикатися
пообтинати
пообтирати
пообтісувати
пообтовкувати
пообтоптувати
пообточувати
пообтріпувати
пообтріпуватися
пообтрощувати
пообтрушувати
пообтрушуватися
пообтягати
пообувати
пообуватися
пообхаркувати
пообхвачувати
пообхлюпувати
пообхоплювати
пообцвяховувати
пообціловувати
пообчернювати
пообчикрижувати
пообчищати
пообчищатися
пообчіркувати
пообчухрувати
пообшарпувати
пообшарпуватися
пообшивати
пообшиватися
пообшкрябувати
пообшмаровувати
пообшукувати
пооб'язувати
пооб'язуватися
поодб..
поодв..
поодг..
поодд..
поодж..
поодз..
поодинокий
поодинці
поодк..
поодл..
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Вірли. Множ. число отъ орел.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Непосидячка, -ки, ж. Нетерпѣливость, не дающая и на мѣстѣ усидѣть. непосидя́чка бере́. Не сидится отъ нетерпѣнія. Иногда прилагается къ человѣку и употребляется въ смыслѣ: непосѣда. Ну, та й непосидячка з тебе! Тільки прийшов, — уже й біжить.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой. Шейк.
Шматок, -тка, м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. шматочок.
Нас спонсорують: