Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообмолочувати
пообморочувати
пообмотувати
пообмочувати
пообмощувати
пообмуровувати
пообнімати
пообніматися
пообносити
пообнюхувати
пообомлівати
пообороняти
пооборонятися
пообпадати
пообпалювати
пообпалюватися
пообпарювати
пообпарюватися
пообпасинковувати
пообпаскуджувати
пообпаскуджуватися
пообпивати
пообпиватися
пообписувати
пообпірати
пообпливати
пообплітати
пообплутувати
пообпльовувати
пообпоганювати
пообпоганюватися
пообполіскувати
пообполіскуватися
пообполювати
пообраховувати
пообривати
пообриватися
пообрівнювати
пообрізувати
пообрікатися
пооброблювати
пообробляти
пооброблятися
пообростати
пообрубувати
пообрушувати
пообсаджувати
пообсапувати
пообселювати
пообселюватися
пообсисатися
пообсівати
пообсіватися
пообсідати
пообсікати
пообскрібати
пообскубати
пообсмажувати
пообсмалювати
пообсмикувати
пообсміювати
пообсмоктувати
пообсмолювати
пообсновувати
пообставляти
пообстелювати
пообстригати
пообстругувати
пообстужувати
пообступати
пообсушувати
пообсушуватися
пообтавати
пообтикати
пообтикатися
пообтинати
пообтирати
пообтісувати
пообтовкувати
пообтоптувати
пообточувати
пообтріпувати
пообтріпуватися
пообтрощувати
пообтрушувати
пообтрушуватися
пообтягати
пообувати
пообуватися
пообхаркувати
пообхвачувати
пообхлюпувати
пообхоплювати
пообцвяховувати
пообціловувати
пообчернювати
пообчикрижувати
пообчищати
пообчищатися
пообчіркувати
пообчухрувати
пообшарпувати
пообшарпуватися
пообшивати
пообшиватися
пообшкрябувати
пообшмаровувати
пообшукувати
пооб'язувати
пооб'язуватися
поодб..
поодв..
поодг..
поодд..
поодж..
поодз..
поодинокий
поодинці
поодк..
поодл..
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7.чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Зранку, зрання, нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259. 2) Н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42. 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.
Оторопатіти, -тію, -єш, гл. Оторопѣть. Як я йому росказав, що там діється, — так він так і оторопатів. Борз. у.
Парняга, -ги, м. Ув. отъ парень. Грин. II. 341.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. І. 258. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Нас спонсорують: