Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позадинати
позадирати
позадівати
позадниця
позадовольняти
позадріпувати
позадріпуватися
позаду
позадублювати
позадувати
позадумувати
позадумуватися
позадурювати
позадушувати
позадь
позажигатися
позажинати
позажурювати
позажурюватися
позаздрити
позазивати
позазичати
позазімовувати
позазнавати
позазнаватися
позазнічний
позазночі
позаіржавлювати
позаїдати
позаїзджати
позаймати
позайоложувати
позакаджати
позакаламучувати
позакандзюблювати
позакандзюблюватися
позакапувати
позакарлючувати
позакарлючуватися
позакачувати
позаквічувати
позаквічуватися
позакидати
позакипати
позакладати
позаклеювати
позакликати
позаклинати
позакльовувати
позаклякати
позаковувати
позаколисувати
позаколихувати
позаколювати
позакопилювати
позакопувати
позакохуватися
позакочувати
позакочуватися
позакрадатися
позакрашувати
позакрашувати 2
позакривати
позакрівавлювати
позакруглювати
позакручувати
позакуповувати
позакурювати
позакутувати
позакутувати 2
позалагоджувати
позалазити
позаламлювати
позалатувати
позалаштовувати
позалежуватися
позаливати
позаливатися
позализувати
позалипати
позаличковувати
позаліплювати
позалітати
позалітісь
позаломлювати
позаломлюватися
позалоскочувати
позалуплювати
позалучати
позалютовувати
позалягати
позалякувати
позалякуватися
позаляпувати
позаляпуватися
позамазувати
позамальовувати
позаманювати
позамерзати
позамикати
позамикатися
позамикувати
позамінювати
позамірати
позамітати
позамічати
позамішувати
позамлівати
позамовкати
позамовляти
позамокати
позамордовувати
позаморожувати
позаморочувати
позаморювати
позамотувати
позамочувати
позамощувати
позамулювати
позамулюватися
Замру́жити, -жу, -жиш, гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає. Чуб. V. 16.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Контетувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати. Тею соломою хазяїн нас (волів) буде контетувати до нової паші. Драг. 3.
Ми́льце, -ця, с. Ум. отъ ми́ло.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки. АД. І. 114.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Ком. І. 24. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. Чуб. V. 358. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. Зміев. у. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. Чуб. V. 344. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Рудч. Чп. 168. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Мет. 463. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. Черниг. у. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Шевч. 30. Ум. причинка. Мет. 191. Причинонька. Чуб. V. 584.
Темнозелений, -а, -е. Темнозеленый. Темнозелена сукня. Левиц. І. 285.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий. МУЕ. І. 161.
Шаровільник, -ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.
Нас спонсорують: