Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позадинати
позадирати
позадівати
позадниця
позадовольняти
позадріпувати
позадріпуватися
позаду
позадублювати
позадувати
позадумувати
позадумуватися
позадурювати
позадушувати
позадь
позажигатися
позажинати
позажурювати
позажурюватися
позаздрити
позазивати
позазичати
позазімовувати
позазнавати
позазнаватися
позазнічний
позазночі
позаіржавлювати
позаїдати
позаїзджати
позаймати
позайоложувати
позакаджати
позакаламучувати
позакандзюблювати
позакандзюблюватися
позакапувати
позакарлючувати
позакарлючуватися
позакачувати
позаквічувати
позаквічуватися
позакидати
позакипати
позакладати
позаклеювати
позакликати
позаклинати
позакльовувати
позаклякати
позаковувати
позаколисувати
позаколихувати
позаколювати
позакопилювати
позакопувати
позакохуватися
позакочувати
позакочуватися
позакрадатися
позакрашувати
позакрашувати 2
позакривати
позакрівавлювати
позакруглювати
позакручувати
позакуповувати
позакурювати
позакутувати
позакутувати 2
позалагоджувати
позалазити
позаламлювати
позалатувати
позалаштовувати
позалежуватися
позаливати
позаливатися
позализувати
позалипати
позаличковувати
позаліплювати
позалітати
позалітісь
позаломлювати
позаломлюватися
позалоскочувати
позалуплювати
позалучати
позалютовувати
позалягати
позалякувати
позалякуватися
позаляпувати
позаляпуватися
позамазувати
позамальовувати
позаманювати
позамерзати
позамикати
позамикатися
позамикувати
позамінювати
позамірати
позамітати
позамічати
позамішувати
позамлівати
позамовкати
позамовляти
позамокати
позамордовувати
позаморожувати
позаморочувати
позаморювати
позамотувати
позамочувати
позамощувати
позамулювати
позамулюватися
Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. І. 242. ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. І. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Цимбали, -бал, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. цимбалики.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.
Нас спонсорують: