Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подриґус
подридзати
подрипати
подріб
подрібити
подрібнити
подрібниця
подрібніти
подрібці
подріжнятися
подробити
подробиця
подрочити
подруга
подругувати
подруженька
подружжя
подружина
подружити
подружитися
подружка
подружниця
по-друзьки
подрукувати
подруцкати
подря
подряпати
подряпатися
подубіти
подубнути
подув
подуванити
подуванитися
подувати
подувчитися
подуга
подудрювати
подужати
подужу
подужувати
подужчати
подумання
подумати
подумняний
подунути
подупельник
подурити
подуріти
подурманитися
подурнішати
подуся
подути
подутися
подуха
подухати
подушеньство
подушечка
подушити
подушка
подушне
подушник
подущина
подюґати
подяка
подякування
подякувати
подячний
поезійка
поезія
поема
поет
поетизування
поетизувати
поетичний
поетичність
поетів
поетка
поєдині
поєдинок
поєдинцем
поєднання
поєднати
поєднатися
поєзуїтити
пожаданий
пожадання
пожадати
пожадатися
пожадливий
пожадливість
пожакувати
пожалити
пожалити 2
пожалитися
пожаліти
пожалкувати
пожалкуватися
пожалувати
пожар
пожарина
пожарище
пожарка
пожарний
пожарня
пожартувати
пожати
пожахати
пожахачка
пожахнутися
пожбурити
пожвакати
пождати
пожевріти
пожега
пожед
пожежа
пожежний
пожемчужити
поженити
поженитися
Бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Де́рбання, -ня, с. Сниманіе дерна.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане. Ном. стр. 303. № 458.  
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698.
Проказати Cм. проказувати.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Нас спонсорують: