Брусувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти. старосто, їм батуй!
2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ).
Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне.
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. Весілля одгуляли оплакане.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Попросити, -шу́, -сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година.
Уселитися Cм. уселятися.