Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею.
Ристю нар. Рысью. Cм. ристь.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный.
Скривати, -ва́ю, -єш, сов. в. скри́ти, -рию, -єш, гл. 1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. 2) Покрывать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. — молоду Надѣвать на голову новобрачной женскій головной уборъ: очіпок, намітку. Така вона молода, як сьогодні скрита, — і старощі не пристають.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина.
