Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Просихати, -ха́ю, -єш, сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Хмуравий, -а, -е. Хмурный. Угор.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Нас спонсорують: