Басарабія, -бії, ж.
1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять.
2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Здавив за руку, аж хруснуло. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає.