Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигонути
плинути
плис
плиска
плискатий
плискач
плисковатий
плиском
плисти
плистка
плись
плит
плита
плитний
плиточка
плиття
плихяти
плишка
пліва
плівка
плід
плідливий
плідний
плідниця
плідно
плім'я
пліндровина
пліндрування
пліндрувати
плінуватий
пліска
плісня
пліснявий
пліснявіти
пліснявка
плісонь
пліства
плісце
пліт
плітка
плітуха
пліть
плічко
плішити
плішка
плішня
пліщ
плова
плодити
плодитися
плодливий
плодник
плоднистий
плодниця
плодь
плодючий
плосінь
плоска
плоскавиця
плоскінка
плоскінний
плоскінь
плосконоса
плоскун
плоскуха
плотарь
плотик
плотиця
плотниця
плотовець
плоть
плохий
плоховитий
плохута
площа
площик
площина
площити
плуг
плуганитися
плугарь
плугатарь
плугатирь
плугач
плуговий
плужити
плужниця
плужок
плутанина
плутаниця
плутанка
плутати
плутатися
плутня
плутощі
плутяга
пльова
пльоваки
пльондр
пльондратися
пльондрований
плювака
плювання
плювати
плювачка
плюга
плюгавенький
плюгавець
плюгавий
плюгавити
плюгавиця
плюгавіти
плюгавка
плюгавство
плюгаш
плюй
плюйко
плюндратися
плюндри
плюндрування
Гемонський, -а, -е. Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Стор. МПр. 40. Гемонські діти. Мир. Пов. І. 146.
Паля, -лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка. Шух. I. 195.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Приносити, -шу, -сиш, сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28.
Роїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Уланичок, -чка, м. Ум. отъ улан.
Нас спонсорують: