Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Вилетіти Cм. вилітати.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо. Шевч. 288.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612. 2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Кришний, -а, -е. = крихкий. Голки кришні. Лебед. у.
Крісло, -ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. Т. 41. 2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. 3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. Ум. кріселко, крісельце, кріслечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. MВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грип. III. 432.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Вх. Пч. II. 10. Ном. № 10945. Сивий припущень. Левиц. І. 204. Припутень ходе над шляхом. Мнж. 172.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Нас спонсорують: