Вирідний, -а, -е. Выродившійся.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі.
Копачик, -ка, м.
1) Ум. отъ копач.
2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати.
Крижняк, -ка, м. = крижень.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось?
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
