Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали?
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Навби́тки нар. Въ выраж.: гуля́ти навби́тки. Игра на праздникъ Пасхи крашеными яйцами: бьютъ яйцо о яйцо, и тотъ, чье яйцо видержить, забираетъ разбитое яйцо своего партнера.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Нити I, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села — серце ниє.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Чорт погнавсь за ним і не догнав. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Троє товару погналось геть дорогою. Свої волі набралася, на, весілля погналася. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Примовити Cм. примовляти.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук!
