Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абир!

Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Котл. Ен. IV. 48. Нам треба дати одповідь тим, що післали. Єв. І. І. 22.
Дрожа́чка, -ки, ж. Раст. Briza media. Шух. І. 20.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Скапутитися, -чуся, -тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.