Словник української мови. Словник Грінченка

Найповніший словник живої української мови початку XX століття

Борис Грінченко, 1907–1909

66 770

словникових статей

томи

2 136

сторінок

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Випадкове слово

Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чуб. III. 144. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. Мет. 104. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. Грин. III. 624. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене. Уман. у.

Детальніше →

Про словник

Перший загальний словник живої та книжної мови, зібраний і впорядкований Борисом Грінченком. Видано у Києві в 1907–1909 роках у чотирьох томах.

Передмова Джерела Скорочення