Словник української мови. Словник Грінченка

Найповніший словник живої української мови початку XX століття

Борис Грінченко, 1907–1909

66 770

словникових статей

томи

2 136

сторінок

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Випадкове слово

Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.

Детальніше →

Про словник

Перший загальний словник живої та книжної мови, зібраний і впорядкований Борисом Грінченком. Видано у Києві в 1907–1909 роках у чотирьох томах.

Передмова Джерела Скорочення