Словник української мови. Словник Грінченка

Найповніший словник живої української мови початку XX століття

Борис Грінченко, 1907–1909

66 770

словникових статей

томи

2 136

сторінок

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Випадкове слово

Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226.

Детальніше →

Про словник

Перший загальний словник живої та книжної мови, зібраний і впорядкований Борисом Грінченком. Видано у Києві в 1907–1909 роках у чотирьох томах.

Передмова Джерела Скорочення