Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль.
Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить.