Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Наскучати, -ча́ю, -єш, сов. в. наскучити, -чу, -чиш, гл. Наскучать, наскучить. Да вже ж мені наскучим.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.