Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Е ні, одріка, се вже не шпачки.
Жайвороня́, -ня́ти, с. Птенецъ жаворонка. Ум. жайворонятко.
Засли́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. засли́нитися, -нюся, -нишся, гл. Обслюниваться, обслюниться. Прийшла Венера іскривившись, заслинившись і завіскрившись.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Корбу крутить, ліра грає.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Повисівати, -ва́ю, -єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали.
Скрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скрутитися, -шуся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрутилось, він і пустив.