Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Бакунт, -ту, м. Томпакъ. Шух. І. 277.
Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Пищик, -ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Н. п.
По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. Н. Вол. у. по всьому. Послѣ всего. Св. Л. 41. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240. 5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. Гол. III. 301. 6)по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153. 7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186. 8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212. 9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. КС. 1884. І. 31. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали. Рудч. Ск. II. 114.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают. Гол. І. 61.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами. Вх. Зн. 64.
Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. І. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.
Нас спонсорують: