Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Оце змурував Спаса.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла).
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Росять дрібно сльози її обличчя молоде.
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. 2) Сѣченная капуста.