Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Гущо́вина, -ни, ж. = Гущавина. У гущовині зеленій зникне.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Дралимо́на нар. = драла.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» 2) — кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана.
Прабабський, -а, -е. Относящійся къ прабабушкѣ, ей принадлежащій. Прабабські казали б казочки.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. На продиво була вродлива.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма.
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. На що сяя чвань поросяча?