Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ой рано, рано кури запіли.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Треба, мати, людям заявляти.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Либо́й нар. = либонь.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Пріснище, -ща, с. Просянище, нива, съ которой снято просо.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ.
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ще б пак! Еще бы!