Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуд
присуджувати
присудник
присукати
присукувати
присукуватися
присунути
присусіджуватися
присутяжити
присухий
присхнути
присцяти
прись!
присюди
присяга
присягати
присягатися
присядки
присяжний
присяй-богу
притаганка
притаєнний
притаїти
притаїтися
притакнути
притаковити
притаковитися
притакувати
притаманний
притаманно
притамний
притамувати
пританцьовувати
притарабанити
притарабанитися
притарасовувати
притаскати
притвор
притектися
прителепкуватий
прителіпатися
прителішитися
прителішуватися
прителющити
прителющитися
притемком
притемніти
притика
притикати I
притикати II
притикатися
притикач
притин
притина
притинати
притирити
притирок
притирювати
притирюватися
притиск
притискати
притихати
притихомирити
притихомиритися
притихти
притихшати
притичина
притичка
притишити
приткати
приткнути
притовкмачити
притовкти
притовпитися
притока
притокмити
притолочити
притомен
притомити
притомляти
притомлятися
притомний
притопити
притоптати
притоптувати
приторговувати
приторжити
приторкатися
приторкувати
приторочити
приточити
приточувати
притошний
притрапитися
притрапка
притрапунок
притриматися
притримуватися
притруд
притрусити
притрут
притрухлий
притрухнути
притрухти
притрушувати
притрястися
притуга
притужина
притужити 1
притужити 2
притужний
притул
притула
притулити
притулок
притулювати
притуляти
притулятися
притуманити
притуманювати
Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. І. 541.
Ґвалті́вний, ґвалто́вний, -а, -е. 1) Шумный, крикливый. 2) Насильственный. Тиї каверзники змовлялись у очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя. Мнж. 56.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Г. Барв. 488. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі. Мир. ХРВ. 350.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати. КС. 1882. XII. 491.
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Ном. № 5276. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне. ЗОЮР. І. 12.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Нас спонсорують: