Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуд
присуджувати
присудник
присукати
присукувати
присукуватися
присунути
присусіджуватися
присутяжити
присухий
присхнути
присцяти
прись!
присюди
присяга
присягати
присягатися
присядки
присяжний
присяй-богу
притаганка
притаєнний
притаїти
притаїтися
притакнути
притаковити
притаковитися
притакувати
притаманний
притаманно
притамний
притамувати
пританцьовувати
притарабанити
притарабанитися
притарасовувати
притаскати
притвор
притектися
прителепкуватий
прителіпатися
прителішитися
прителішуватися
прителющити
прителющитися
притемком
притемніти
притика
притикати I
притикати II
притикатися
притикач
притин
притина
притинати
притирити
притирок
притирювати
притирюватися
притиск
притискати
притихати
притихомирити
притихомиритися
притихти
притихшати
притичина
притичка
притишити
приткати
приткнути
притовкмачити
притовкти
притовпитися
притока
притокмити
притолочити
притомен
притомити
притомляти
притомлятися
притомний
притопити
притоптати
притоптувати
приторговувати
приторжити
приторкатися
приторкувати
приторочити
приточити
приточувати
притошний
притрапитися
притрапка
притрапунок
притриматися
притримуватися
притруд
притрусити
притрут
притрухлий
притрухнути
притрухти
притрушувати
притрястися
притуга
притужина
притужити 1
притужити 2
притужний
притул
притула
притулити
притулок
притулювати
притуляти
притулятися
притуманити
притуманювати
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. І. 162.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Рано нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Н. п. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Н. п. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. раненько, ранесенько. Мет. 8. Шевч. 542.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Нас спонсорують: