Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуд
присуджувати
присудник
присукати
присукувати
присукуватися
присунути
присусіджуватися
присутяжити
присухий
присхнути
присцяти
прись!
присюди
присяга
присягати
присягатися
присядки
присяжний
присяй-богу
притаганка
притаєнний
притаїти
притаїтися
притакнути
притаковити
притаковитися
притакувати
притаманний
притаманно
притамний
притамувати
пританцьовувати
притарабанити
притарабанитися
притарасовувати
притаскати
притвор
притектися
прителепкуватий
прителіпатися
прителішитися
прителішуватися
прителющити
прителющитися
притемком
притемніти
притика
притикати I
притикати II
притикатися
притикач
притин
притина
притинати
притирити
притирок
притирювати
притирюватися
притиск
притискати
притихати
притихомирити
притихомиритися
притихти
притихшати
притичина
притичка
притишити
приткати
приткнути
притовкмачити
притовкти
притовпитися
притока
притокмити
притолочити
притомен
притомити
притомляти
притомлятися
притомний
притопити
притоптати
притоптувати
приторговувати
приторжити
приторкатися
приторкувати
приторочити
приточити
приточувати
притошний
притрапитися
притрапка
притрапунок
притриматися
притримуватися
притруд
притрусити
притрут
притрухлий
притрухнути
притрухти
притрушувати
притрястися
притуга
притужина
притужити 1
притужити 2
притужний
притул
притула
притулити
притулок
притулювати
притуляти
притулятися
притуманити
притуманювати
Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Витаскати Cм. витаскувати.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876. 2) Затопить (печи).
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Склити, склю, -лиш, гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті. 2) Глазу рить. Склити миски. Канев. у.
Спромагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спромогтися, -можуся, -жешся, гл. 11. Получать, получить возможность, смочь, возмочь. Не спроможеться кінчити. Св. Л. XIV. 29. 2) Разживаться, разжиться, получить средства сдѣлать, собраться со средствами. Спромігся дід на обід, а ба ба на кисіль. Ном. № 4904. Боже мій! коли то я спроможусь своїх волів купити? Кобел. у. Спромігся Солопій весною на горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 93).
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: