Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуд
присуджувати
присудник
присукати
присукувати
присукуватися
присунути
присусіджуватися
присутяжити
присухий
присхнути
присцяти
прись!
присюди
присяга
присягати
присягатися
присядки
присяжний
присяй-богу
притаганка
притаєнний
притаїти
притаїтися
притакнути
притаковити
притаковитися
притакувати
притаманний
притаманно
притамний
притамувати
пританцьовувати
притарабанити
притарабанитися
притарасовувати
притаскати
притвор
притектися
прителепкуватий
прителіпатися
прителішитися
прителішуватися
прителющити
прителющитися
притемком
притемніти
притика
притикати I
притикати II
притикатися
притикач
притин
притина
притинати
притирити
притирок
притирювати
притирюватися
притиск
притискати
притихати
притихомирити
притихомиритися
притихти
притихшати
притичина
притичка
притишити
приткати
приткнути
притовкмачити
притовкти
притовпитися
притока
притокмити
притолочити
притомен
притомити
притомляти
притомлятися
притомний
притопити
притоптати
притоптувати
приторговувати
приторжити
приторкатися
приторкувати
приторочити
приточити
приточувати
притошний
притрапитися
притрапка
притрапунок
притриматися
притримуватися
притруд
притрусити
притрут
притрухлий
притрухнути
притрухти
притрушувати
притрястися
притуга
притужина
притужити 1
притужити 2
притужний
притул
притула
притулити
притулок
притулювати
притуляти
притулятися
притуманити
притуманювати
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. Мет. 297. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. №3114. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. Мог. 87. 4)чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. Новомоск. у. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Грин. 1. 77. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. Сим. 217. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать. Ном. № 12968.
За́раз нар. Сейчасъ, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Рудч. Ск. І. 1. Скажи, що зараз прийду. Харьк. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле. Чуб. V. 930.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Особистий, -а, -е. Личный.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Г. Барв. 383. Така вже в нас соромляжа, мов засватана. МВ. І. 17.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Що ви зволите тутеньки робити? Рудч. Ск. II. 172. Мов зроду тутечка жили. Котл. Ен. III. 8.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Нас спонсорують: