Відволокти Cм. відволікати.
Зами́сник, -ка, м. = мисник.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат.
Зляшіти, -шію, -єш, гл. Ополячиться. Була вона звичайна Прісьма... за літ скільки запаніла, зляшіла і стала зватися... Фрузиною.
Консисторія, -рії, ж. Консисторія.
Обжинки, -ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Ум. обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив?
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть.
Стерник, -ка, м.
1) Рулевой.
2) пт. Emberiza, подорожникъ.