Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син.
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Дурк, -ку, м. Стукъ. ду́рки роби́ти = дуркати. Cм. туркіт.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Инше упало між тернину. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. Селезень на ставу, утінка на плаву. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Злилось як плав. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Як плав пливе — військо йде. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Ум. плавок, плаво́чок. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу.. Про його потребу я дав йому. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів.
3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. Я так і прикипів до землі.