Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя
підборідь I
підборідь II
підборкати
підборкувати
підборний
підбородок
підбороздня
підбрехати
підбрехач
підбрехнути
підбріхувати
підбувати
підбурити
підбурок
підбурювати
підбурюватися
підважити
підважувати
підвал
підвалина
підварок
підвезти
підвергати
підвередитися
підвернути
підвертати
підвертатися
підвеселити
підвеселяти
підвесілок
підвести
підвечерювати
підвечір
підвечірковий
підвечіркувати
підвечірок
підвивати
підвидіти
підвисити
підвихнути
підвишень
підвищувати
підвівати
підвідник
підвій
підвірок
підвіршувати
підвір'я
підвішувати
підвія
підвіяти
підвладний
підвода
підводити
підводитися
підводний
підвозити
підвозитися
підвоїводій
підвоїводський
підволікати
підволоджувати
підволок
підволокти
підворотень
підворотний
підворотня
підвусний
підв'язати
підв'язка
підв'язувати
підв'язуватися
підв'язь
підгайстер
підганяти
підганятися
підгарбати
підгас
підгатити
підгачувати
підгейстер
підгейстра
підгерсть
підгерстя
підгибати
підгилити
підгильний
підгилювати
підгинати
підгинатися
підгін
підгір
підгірля
підгірній
підгірок 2
підгір'я
підгірянин
підгледіти
підглежувати
підглибити
підглибляти
підглухий
підглядати
підглядник
підгноїти
підгноювати
підгодити
підгодовувати
підгодовуватися
підгожати
підголити
підголювати
підголюватися
підгонити
підгорілка
підгорлина
підгорлиця
підгорля
підгорниця
Бербениця, -ці, ж. Боченокъ (чаще всего для сыра и др. молочныхъ продуктовъ). Шух. І. 250, 251. ЕЗ. V. 63. Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю. Гол. IV. 441. Сім бербениць сиру. О. 1862. IV. 13. Лежать в бербеницях червінці без числа. Млак. 82.
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють! Богодух. у.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука. Сумск. у.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273.
Нас спонсорують: