Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя
підборідь I
підборідь II
підборкати
підборкувати
підборний
підбородок
підбороздня
підбрехати
підбрехач
підбрехнути
підбріхувати
підбувати
підбурити
підбурок
підбурювати
підбурюватися
підважити
підважувати
підвал
підвалина
підварок
підвезти
підвергати
підвередитися
підвернути
підвертати
підвертатися
підвеселити
підвеселяти
підвесілок
підвести
підвечерювати
підвечір
підвечірковий
підвечіркувати
підвечірок
підвивати
підвидіти
підвисити
підвихнути
підвишень
підвищувати
підвівати
підвідник
підвій
підвірок
підвіршувати
підвір'я
підвішувати
підвія
підвіяти
підвладний
підвода
підводити
підводитися
підводний
підвозити
підвозитися
підвоїводій
підвоїводський
підволікати
підволоджувати
підволок
підволокти
підворотень
підворотний
підворотня
підвусний
підв'язати
підв'язка
підв'язувати
підв'язуватися
підв'язь
підгайстер
підганяти
підганятися
підгарбати
підгас
підгатити
підгачувати
підгейстер
підгейстра
підгерсть
підгерстя
підгибати
підгилити
підгильний
підгилювати
підгинати
підгинатися
підгін
підгір
підгірля
підгірній
підгірок 2
підгір'я
підгірянин
підгледіти
підглежувати
підглибити
підглибляти
підглухий
підглядати
підглядник
підгноїти
підгноювати
підгодити
підгодовувати
підгодовуватися
підгожати
підголити
підголювати
підголюватися
підгонити
підгорілка
підгорлина
підгорлиця
підгорля
підгорниця
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.
Замі́тити Cм. замічати.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. Харьк. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91. Тіпалось серце в Мирона. Мир. ХРВ. 93. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Хватальний, -ного, м. Шутливая передѣлка слова «квартальный» (надзиратель). А тут вже й хватальний вийшов бач провадить мене до сібірки. О. 1862. І. 42.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві. Стор. МПр. 159.
Нас спонсорують: