Вичастувати, -тую, -єш, гл. Истратить, потчивая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Прич. стр. загне́ний. 2) — крючки́. Крючкотворствовать. 3) — матюки́. Бранить по матушкѣ. 4) — сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5) — чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. 2) Прутъ.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Нала́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. налі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.
