Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндрувати
плюнути
плюскання
плюскати
плюский
плюсклий
плюсковатий
плюскота
плюснути
плюсь!
плюта
плюха
плюхкати
плюхнути
плюща
плющати
плющити
плющитися
плякати
плякатися
плякунча
плям!
пляма
плямина
плямистий
плямити
плямитися
плямка
плямкання
плямкати
плямовитий
плямочка
плямувати
плямчук
плян
плянта
пляскати
пляскач
плястер
пляха
пляц
пляцинда
пляшка
пляшувати
плящина
пнутися
по
побабистий
побабити
побабіти
побабрати
побабувати
побабчитися
побавити
побавитися
побагатіти
побагато
побагатшати
побадьорнішати
побажати
побажатися
побазікати
побайдикувати
побалазувати
побалакати
побанити
побанувати
побаритися
побаришувати
побарложитися
побасувати
побатувати
побатькатися
побатьківськи
побатькувати
побахурувати
побачення
побачити
побачитися
побгати
побгатися
побевкати
победрина
побезглуздіти
побезсиліти
побелькотити
побенкетувати
побентежити
побердитися
поберегти
побережанин
побережжя
побережина
побережичка
побережний
побережник
побережничити
поберечи
поберігати
поберігатися
побесідувати
побешпетити
побештати
побиван
побиванка
побивання
побивати
побиватися
побивач
побивачка
побийпес
побирати
побит
побити
побитий
побитися
побитовий
побігайка
побігайчик
побіганки
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ціяЗачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Мет. 366. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. Чуб. V. 798. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає. Чуб. V. 1093.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
Нас спонсорують: