Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis.
Осетер, -тра, м. Осетръ.
Рубель I, -бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Ой бив рублем і качалкою. 3) = рубеж 1.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Терпуг, -га́, м.
1) Напильникъ.
2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога.
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати.
