Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкарубіти
пошкатильгати
пошкварити
пошкварчати
пошкитильгати
пошкірний
пошклити
пошкодити
пошкодіти
пошкодувати
пошкопиртати
пошкребти
пошкромадити
пошкрябати
пошкрябатися
пошкутильгати
пошлюбувати
пошмагати
пошмалити
пошмандиґати
пошмарувати
пошматати
пошматувати
пошморг
пошморга
пошморгати
пошморгатися
пошморгом
пошмугляти
пошнипати
пошпай
пошпарити
пошпарувати
пошпетити
пошпотатися
пошпувати
пошпугувати
пошпурити
пошпурнути
пошрамувати
пошта
поштампувати
поштарський
поштарь
поштарювати
поштиво
поштитися
поштовий
поштовхати
поштовхувати
поштрикати
поштукувати
поштурмувати
поштурхати
поштурхатися
пошукати
пошуміти
пошурудурити
пошуткувати
пощадити
пощасливити
пощастити
пощебати
пощербити
пощибати
пощіляний
появ
появити
появляти
появлятися
поязичитися
поярковий
поярмаркувати
поярмачити
поярок
пояс
поясина
пояснення
пояснити
поясниця
поясняти
поясок
поясочок
пояти
прабаба
прабабський
правачка
правда
правдешній
правдиве
правдивий
правдивість
правдиво
правдити
правдиця
правдолюбець
правдомовець
правдонька
правдувати
праве
праведний
праведник
праведниця
праведничий
праведність
праведно
правець
правиборець
правибори
правий 1
правий 2
правилка
правилля
правило
правильце
правина
правити
правитися
правиця
правичка
Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги. Чуб. II. 407.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно. Чуб. V. 879.
М'ясови́й, -а́, -е́ Мясной. Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору. (Загадка: кінь). Чуб. І. 310.
Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти. Харьк.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило. Гн. І. 177.
Стрімко нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.
Нас спонсорують: