Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкарубіти
пошкатильгати
пошкварити
пошкварчати
пошкитильгати
пошкірний
пошклити
пошкодити
пошкодіти
пошкодувати
пошкопиртати
пошкребти
пошкромадити
пошкрябати
пошкрябатися
пошкутильгати
пошлюбувати
пошмагати
пошмалити
пошмандиґати
пошмарувати
пошматати
пошматувати
пошморг
пошморга
пошморгати
пошморгатися
пошморгом
пошмугляти
пошнипати
пошпай
пошпарити
пошпарувати
пошпетити
пошпотатися
пошпувати
пошпугувати
пошпурити
пошпурнути
пошрамувати
пошта
поштампувати
поштарський
поштарь
поштарювати
поштиво
поштитися
поштовий
поштовхати
поштовхувати
поштрикати
поштукувати
поштурмувати
поштурхати
поштурхатися
пошукати
пошуміти
пошурудурити
пошуткувати
пощадити
пощасливити
пощастити
пощебати
пощербити
пощибати
пощіляний
появ
появити
появляти
появлятися
поязичитися
поярковий
поярмаркувати
поярмачити
поярок
пояс
поясина
пояснення
пояснити
поясниця
поясняти
поясок
поясочок
пояти
прабаба
прабабський
правачка
правда
правдешній
правдиве
правдивий
правдивість
правдиво
правдити
правдиця
правдолюбець
правдомовець
правдонька
правдувати
праве
праведний
праведник
праведниця
праведничий
праведність
праведно
правець
правиборець
правибори
правий 1
правий 2
правилка
правилля
правило
правильце
правина
правити
правитися
правиця
правичка
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов. Щог. Сл. 105.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду. Вх. Зн. 27.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Нас спонсорують: