Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ.
Бочковий, -а, -е. Бочечный. Бочкова олія.
Досука́ти Cм. досукувати.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. В Жаботині родилося, инде не привикну.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв.
