Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати
провіяти
провладати
проводарь
проводи
проводирь
проводити
проводитися
провожати
провозити
проволікати
проволікатися
проволоводити
проволоводитися
проволока
проволокита
проволочити
проволочитися
проворіття 2
проворкуватий
проворний
проворно
проворяка
провулок
провчати
пров'язь
прогавкати
прогайвина
прогайка
прогайльовина
прогайнувати
прогалина
прогальовина
прогалюватина
прогалявина
проганяти
прогаптувати
прогари
прогарманувати
прогарцювати
прогарчати
прогаяти
прогварити
прогін
проглаголати
прогледіти
прогледітися
проглинути
проглуб
прогляд
проглядати
проглянутися
прогнати
прогнивати
прогнівати
прогнівити
прогнівляти
прогнівлятися
прогній
прогноїна
прогноїстий
прогноїти
проговіти
проговорити
проговорювати
проговорюватися
прогодувати
прогодуватися
проголити
проголовувати
проголодувати
проголосити
проголювати
прогон
прогонити
прогонич
прогончарувати
прогоня
прогоріти
прогорниця
прогорнути
прогортати
прогорювати
прогосподарювати
прогостювати
програ
програвати
програватися
прогребти
прогреміти
прогризати
прогризатися
прогрібати
прогрівати
прогрімати
прогрімотати
прогріх
прогрішати
прогрішатися
прогромаджувати
прогугнити
прогулок
прогулька
прогульком
прогулюватина
прогуляння
прогуляти
прогулятися
прогуркотіти
прогусти
прогуторити
проґавити
проґавитися
продавальник
продавання
продавати
продаватися
продавець
продагуха
продаж
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. вишничок. Харьк.
Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства. Мир. ХРВ. 29.
Голоцюцьок, -цька, м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Сито I, -та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: