Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати
провіяти
провладати
проводарь
проводи
проводирь
проводити
проводитися
провожати
провозити
проволікати
проволікатися
проволоводити
проволоводитися
проволока
проволокита
проволочити
проволочитися
проворіття 2
проворкуватий
проворний
проворно
проворяка
провулок
провчати
пров'язь
прогавкати
прогайвина
прогайка
прогайльовина
прогайнувати
прогалина
прогальовина
прогалюватина
прогалявина
проганяти
прогаптувати
прогари
прогарманувати
прогарцювати
прогарчати
прогаяти
прогварити
прогін
проглаголати
прогледіти
прогледітися
проглинути
проглуб
прогляд
проглядати
проглянутися
прогнати
прогнивати
прогнівати
прогнівити
прогнівляти
прогнівлятися
прогній
прогноїна
прогноїстий
прогноїти
проговіти
проговорити
проговорювати
проговорюватися
прогодувати
прогодуватися
проголити
проголовувати
проголодувати
проголосити
проголювати
прогон
прогонити
прогонич
прогончарувати
прогоня
прогоріти
прогорниця
прогорнути
прогортати
прогорювати
прогосподарювати
прогостювати
програ
програвати
програватися
прогребти
прогреміти
прогризати
прогризатися
прогрібати
прогрівати
прогрімати
прогрімотати
прогріх
прогрішати
прогрішатися
прогромаджувати
прогугнити
прогулок
прогулька
прогульком
прогулюватина
прогуляння
прогуляти
прогулятися
прогуркотіти
прогусти
прогуторити
проґавити
проґавитися
продавальник
продавання
продавати
продаватися
продавець
продагуха
продаж
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Кутати, -таю, -єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Ном. № 9138. Полотенце на станок лянне. Мкр. Н. 38.
Окупний, -а, -е. Выкупной.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.
Триста числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли. Ном. стр. 292, № 60.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
Нас спонсорують: