Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати
провіяти
провладати
проводарь
проводи
проводирь
проводити
проводитися
провожати
провозити
проволікати
проволікатися
проволоводити
проволоводитися
проволока
проволокита
проволочити
проволочитися
проворіття 2
проворкуватий
проворний
проворно
проворяка
провулок
провчати
пров'язь
прогавкати
прогайвина
прогайка
прогайльовина
прогайнувати
прогалина
прогальовина
прогалюватина
прогалявина
проганяти
прогаптувати
прогари
прогарманувати
прогарцювати
прогарчати
прогаяти
прогварити
прогін
проглаголати
прогледіти
прогледітися
проглинути
проглуб
прогляд
проглядати
проглянутися
прогнати
прогнивати
прогнівати
прогнівити
прогнівляти
прогнівлятися
прогній
прогноїна
прогноїстий
прогноїти
проговіти
проговорити
проговорювати
проговорюватися
прогодувати
прогодуватися
проголити
проголовувати
проголодувати
проголосити
проголювати
прогон
прогонити
прогонич
прогончарувати
прогоня
прогоріти
прогорниця
прогорнути
прогортати
прогорювати
прогосподарювати
прогостювати
програ
програвати
програватися
прогребти
прогреміти
прогризати
прогризатися
прогрібати
прогрівати
прогрімати
прогрімотати
прогріх
прогрішати
прогрішатися
прогромаджувати
прогугнити
прогулок
прогулька
прогульком
прогулюватина
прогуляння
прогуляти
прогулятися
прогуркотіти
прогусти
прогуторити
проґавити
проґавитися
продавальник
продавання
продавати
продаватися
продавець
продагуха
продаж
Бердечко, -ка, с. Ум. отъ бердо.
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. смушок. Вас. 198.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець. Вх. Зн. 73.
Нас спонсорують: