Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати
провіяти
провладати
проводарь
проводи
проводирь
проводити
проводитися
провожати
провозити
проволікати
проволікатися
проволоводити
проволоводитися
проволока
проволокита
проволочити
проволочитися
проворіття 2
проворкуватий
проворний
проворно
проворяка
провулок
провчати
пров'язь
прогавкати
прогайвина
прогайка
прогайльовина
прогайнувати
прогалина
прогальовина
прогалюватина
прогалявина
проганяти
прогаптувати
прогари
прогарманувати
прогарцювати
прогарчати
прогаяти
прогварити
прогін
проглаголати
прогледіти
прогледітися
проглинути
проглуб
прогляд
проглядати
проглянутися
прогнати
прогнивати
прогнівати
прогнівити
прогнівляти
прогнівлятися
прогній
прогноїна
прогноїстий
прогноїти
проговіти
проговорити
проговорювати
проговорюватися
прогодувати
прогодуватися
проголити
проголовувати
проголодувати
проголосити
проголювати
прогон
прогонити
прогонич
прогончарувати
прогоня
прогоріти
прогорниця
прогорнути
прогортати
прогорювати
прогосподарювати
прогостювати
програ
програвати
програватися
прогребти
прогреміти
прогризати
прогризатися
прогрібати
прогрівати
прогрімати
прогрімотати
прогріх
прогрішати
прогрішатися
прогромаджувати
прогугнити
прогулок
прогулька
прогульком
прогулюватина
прогуляння
прогуляти
прогулятися
прогуркотіти
прогусти
прогуторити
проґавити
проґавитися
продавальник
продавання
продавати
продаватися
продавець
продагуха
продаж
Бандаж, -жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ). Фр. Пp. 134.
Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Простота, -ти, ж. 1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99. 2) Простой народъ. О. 1862. І. 57. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. 3) Неучъ; наивный человѣкъ. Левиц. І. 215.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. І. 106.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Нас спонсорують: