Балабан, -на, м.
1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи.
2) Родъ растенія.
3) Птица: разновидность сокола. У Gentilis (Falco nobilis).
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити.
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. 2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.