Буля, -лі, ж. 1) Дѣтск. Булка. 2) = картопля. Копали булі. Ум. булінька.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось.
Пискалка, -ки, ж. = пискавка.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. (П'яний) пуць на землю. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. А воно пуць з рук.
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни.