Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперелякуватися
поперемагати
поперемазувати
поперемальовувати
попереманювати
поперемахльовувати
поперемащувати
поперемежовувати
поперемелювати
поперемивати
попереминати
попереминатися
поперемінювати
попереміняти
поперемірювати
поперемішувати
поперемішуватися
поперемлівати
поперемовляти
поперемокати
поперемолочувати
поперемотувати
поперемочувати
поперемощувати
поперемудровувати
поперемуровувати
поперемучувати
поперемучуватися
поперенаджувати
поперенизувати
поперенівечувати
попереносити
попереночовувати
попереношувати
поперенюхувати
попереорювати
поперепаковувати
поперепалювати
поперепалюватися
поперепарювати
поперепаскуджувати
поперепивати
поперепиватися
поперепилювати
поперепинати
поперепиняти
попереписувати
поперепитувати
поперепікати
поперепікатися
поперепірати
попереплачувати
поперепливати
попереплигувати
попереплітати
попереплішувати
попереплутувати
попереповзувати
попереповняти
поперепоганювати
попереполіскувати
попереправляти
поперепрасовувати
поперепрівати
поперепродувати
поперепрошувати
поперепрягати
поперепускати
поперераджувати
поперералювати
поперераховувати
поперержавлювати
попереривати
поперериватися
поперериштовувати
поперерізувати
поперероблювати
поперероджуватися
попереростати
поперерубувати
попересаджувати
попересень
попересилати
попересипати
попересихати
попересідати
попересідлувати
попересікати
попересіювати
поперескакувати
попереслухувати
попересмажувати
попересмажуватися
попересмикувати
попересміювати
попереспівувати
попереставляти
поперестановляти
поперестарюватися
поперестеляти
поперестелятися
поперестигати
поперестилати
поперестилатися
поперестоювати
поперестоюватися
поперестрашувати
поперестрибувати
попереступати
попересукувати
попересушувати
попересушуватися
поперетанцьовувати
поперетинати
поперетинати 2
поперетирати
поперетиратися
поперетісувати
поперетлівати
поперетовкувати
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. Шевч. 365. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома. МВ. ІІ. 193.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. О. 1862. VI. 60. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. О. 1861. XI. Свид. 52. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе). Черниг. г.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Нас спонсорують: