Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити
панитися
панич
паничівський
паничок
пані
панібрат
панібрататися
панібратство
панів
панівка
панівна
паніїн
панійка
панікадило
паніматка
паніматуня
паніматчин
панін
паністара
паніти
панія
панна
панночка
панноччин
паннуненька
паннуня
паннуся
панова
пановитий
панок
панонько
панота
панотець
панотецький
панотців
панотченько
паночок
паношитися
панпуха
панство
панський
пантарка
пантелик
пантличка
пантофель
пантохвель
пантохля
пантрити
пантрувати
панування
панувати
панцер
панцерний
панцерник
панча I
панча II
панчішка
панчоха
панщанин
панщанний
панщар
панщина
панщинний
панщинонька
панькання
панькати
панькатися
паньматка
паньматусин
паньматуся
паньматчин
панюга
паня
паня 2
паняга
паняйлочка
панянин
панянка
панянство
панянський
паняти
папа I
папа II
папай
папер
папера
паперець
паперина
паперник
паперо
паперовий
паперушина
папір
папіра
папірець
папірка
папірний
папірник
папірниця
папірня
папіровий
папірок
папка
паплюга
паплюжий
паплюжити
папля
папляти
папороть
папороша
папортина
папортиняк
паприка
папський
папуга
папужий
папуша
папушник
папушоя
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Єв. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. ІІ. 95.
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.
Відперти 2, відіпру, -преш, гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита.
Заса́лювати, -люю, -єш, сов. в. заса́лити, -лю, -лиш, гл. Засаливать, засалить, вымазывать, вымазать саломъ. Глянь, як засалив рукава. Харьк.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдвигаться, вдвинуться. 2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату. Мкр. Н. 26.
Чорниця, -ці, ж. 1) = черниця. МВ. ІІ. 199. 2) Раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.  
Нас спонсорують: