Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити
панитися
панич
паничівський
паничок
пані
панібрат
панібрататися
панібратство
панів
панівка
панівна
паніїн
панійка
панікадило
паніматка
паніматуня
паніматчин
панін
паністара
паніти
панія
панна
панночка
панноччин
паннуненька
паннуня
паннуся
панова
пановитий
панок
панонько
панота
панотець
панотецький
панотців
панотченько
паночок
паношитися
панпуха
панство
панський
пантарка
пантелик
пантличка
пантофель
пантохвель
пантохля
пантрити
пантрувати
панування
панувати
панцер
панцерний
панцерник
панча I
панча II
панчішка
панчоха
панщанин
панщанний
панщар
панщина
панщинний
панщинонька
панькання
панькати
панькатися
паньматка
паньматусин
паньматуся
паньматчин
панюга
паня
паня 2
паняга
паняйлочка
панянин
панянка
панянство
панянський
паняти
папа I
папа II
папай
папер
папера
паперець
паперина
паперник
паперо
паперовий
паперушина
папір
папіра
папірець
папірка
папірний
папірник
папірниця
папірня
папіровий
папірок
папка
паплюга
паплюжий
паплюжити
папля
папляти
папороть
папороша
папортина
папортиняк
паприка
папський
папуга
папужий
папуша
папушник
папушоя
Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Вигавкати, -каю, -єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Грин. II. 167. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго. Новомоск. у.
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. Лохв. у. А це вже облигав його. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку. Г. Барв. 156.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Нас спонсорують: