Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити
панитися
панич
паничівський
паничок
пані
панібрат
панібрататися
панібратство
панів
панівка
панівна
паніїн
панійка
панікадило
паніматка
паніматуня
паніматчин
панін
паністара
паніти
панія
панна
панночка
панноччин
паннуненька
паннуня
паннуся
панова
пановитий
панок
панонько
панота
панотець
панотецький
панотців
панотченько
паночок
паношитися
панпуха
панство
панський
пантарка
пантелик
пантличка
пантофель
пантохвель
пантохля
пантрити
пантрувати
панування
панувати
панцер
панцерний
панцерник
панча I
панча II
панчішка
панчоха
панщанин
панщанний
панщар
панщина
панщинний
панщинонька
панькання
панькати
панькатися
паньматка
паньматусин
паньматуся
паньматчин
панюга
паня
паня 2
паняга
паняйлочка
панянин
панянка
панянство
панянський
паняти
папа I
папа II
папай
папер
папера
паперець
паперина
паперник
паперо
паперовий
паперушина
папір
папіра
папірець
папірка
папірний
папірник
папірниця
папірня
папіровий
папірок
папка
паплюга
паплюжий
паплюжити
папля
папляти
папороть
папороша
папортина
папортиняк
паприка
папський
папуга
папужий
папуша
папушник
папушоя
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Конст. у. Не буду макітри закислювати. Конст. у. 2)душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити. Мнж. 167.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Почерез пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. ІІ. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Бабила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Ускочити Cм. ускакувати.
Нас спонсорують: