Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа.
Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Чебрець — зілля пахуще. Пахуще, як м'ята.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Мовчи та потакуй. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Люде потакують за ним.
Прогрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. прогребти, -бу, -бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Чорний ворон.... кіхтями-ніхтями прогрібає.
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. Ум. риб'ятко.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі.
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак».
