Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Пензльований, -а, -е. Рисованный масляными красками. Встрѣчено у Кулиша: Полотно пензльоване.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче.
Скриня, -ні, ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Ум. скринька, скринечка.