Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки.
Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій.
Зміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде.
Пиптик, -ка, м.
1) Ум. отъ пипоть.
2) = пипка.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
2) Бить. Всіх за все по спині стриг.
3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.
4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы.
5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить.
Стріль, -ре́лю, м. = стріл. Чи стріль на тебе полетить, чи ніж блискучий в серце вп'ється.
2) стріль-вода. Быстрая вода.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол!
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс.
