Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив.
Злющий Cм. злючий.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану.
Перевабити Cм. переваблювати.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Схожатися, -жаюся, -єшся, гл. = сходитися. Одно з одним схожається.