Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Бісіянський, -а, -е. = бісовський. Какъ бранное слово встрѣчено въ народ. разсказѣ: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177. 3) сердешне дерево = сердешник. 4)шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Нас спонсорують: