Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Каштан, -на, м.
1) Каштанъ. Fagus castanea.
2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Ув. лобуряка. лобури́сько.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою.
Ширина, -ни, ж. Платокъ. Вона назад позирнула, шириною замахнула. Ум. ширинка, шири́ночка. Криє Настю ширинкою. Я братіку угожу, шириночку пошию.