Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудник
підсудній
підсудок
підсуканець
підсукати
підсукувати
підсунути
підсусіддя
підсусіджуватися
підсусідок
підсутужне
підсуччя
підсушити
підсушувати
підтакати
підтакачка
підтакувати
підтанцьовувати
підтекти
підтерти
підтикати
підтикатися
підтинати
підтинник
підтирати
підтитарій
підтитарний
підтич
підтичка
підтікати
підтіпанка
підтічка
підтоварник
підтовкачка
підтовкти
підтоки
підтомитися
підтомлятися
підтопити
підтоплювати
підтоптаний
підтоптати
підтоптатися
підторжя
підторкувати
підточини
підточити
підточиця
підточка
підточування
підточувати
підтравний
підтроюдити
підтрусити
підтрухнути 1
підтрухнути 2
підтрухти
підтрушувати
підтумок
підтупатися
підтупувати
підтупцем
підтюпцем
підтяга
підтягати
підтягатися
підтягач
підтягувати
підтяжка
підтяти
підуздріти
підупадати
підупалий
підупасти
підуст
підустов
підучити
підучувати
підучуватися
підхарчити
підхарчитися
підхарчувати
підхарчуватися
підхвалити
підхвалювати
підхват
підхватистий
підхватити
підхвачувати
підхвебель
підхвістя
підхилити
підхиляти
підхилятися
підхід
підхлеснути
підхмелитися
підхмелятися
підходити
підхождати
підхожий
підхопити
підхоплювати
підхоплюватися
підцобрити
підцупити
підцьковувати
підцюкати
підцюкнути
підчас
підчепурити
підчервонити
підчеревий
підчеревина
підчернювати
підчесати
підчикрижити
підчинка
підчистити
підчихвіст
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Бібулястий, -а, -е. Похожій на бібулу. Желех.
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Вибовтати, -ся. Cм. вибовтувати, -ся.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Нас спонсорують: