Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? Став валасаться по світах.
Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Затону́ти, -ну́, -неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув.
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.