Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плас
пласт
пластати
пластів'я
пластовень
пластовець
пластовик
пластовнистий
пластововний
пласток
пластувати
пластун
пластунець
пластунство
пластунський
плат
плата
платати
платва
платина
платити
платитися
платіж
платіжний
платка
платний
платовка
платок
плаття
платтяний
платтяниця
платянка
плаха
плахітка
плахіття
плахотка
плахта
плахтина
плахтяний
плац
плач
плачинда
плачливий
плачний
плачно
плачущий
плашкуватий
плащ
плащаниця
плащечок
плащина
плащок
плащуватий
плева
плеканий
плекатарка
плекати
плекачка
плекун
племенник
племенниця
племіння
племня
племфа
плем'я
плем'я 2
пленида
плениця
пленіпотент
плентати
плентатися
плескавиця
плескана
плесканка
плескання
плескати
плескатий
плескатися
плескач
плесковатий
плесно
плеснути
плеснутися
плесо
плести
плестися
плетеник
плетениця
плетиця
плетінка
плетіння
плетінь
плетка
плетюга
плетюх
плетянка
плехатися
плецанка
плець
плечастий
плече
плечевий
плеченько
плечико
плечинда
плечистий
плечиці
плешень
плешня
плещук
плив
пливати
пливсти
пливушки
плиг! I
плиг II
плигання
плигати
плигнути
плигом
Бугай, -гая, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скажений. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. бугаєць. Вас. 197, ХС. ІІІ. 62, бугайок. Ном. № 7283, бугайчик. Ув. бугаяка.
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. Галиц. Угор. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе. Г. Барв. 93.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Гліб. Дмись — не дмись, волом не будеш. Ном. № 2506. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Грин. ІІІ. 186. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Радом. у. Дметься, як шкура на огні. Ном. № 13533.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Припарка, -ки, ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6.
Цюди нар. = сюди́. О. 1861. XI. Св. 39. Драг. 83. І як він цюди добився. Рудч. Ск. II. 145.
Нас спонсорують: