Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Мальовни́чий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Нацуплювати, -плюю, -єш, сов. в. нацупити, -плю, -пиш, гл.
1) Надѣвать, надѣть, напяливать, напялить, натягивать, натянуть. Постоли як же поссихалисъ!.. насилу нацупив.
Нашкодити, -джу, -диш, гл.
1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш.
2) Напроказничать, напакостить.
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл.
1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів.
2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ.
2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
