Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прашувати
пращикувати
пращур
пращурка
пре..
превелебний
превсякий
предвік
предвічний
предківський
предківщина
предків'я
предковецький
предковий
предковіковий
предковіцький
предковічний
предміщанин
предозвілля
предок
предокучити
представитися
представлятися
предся I
предся II
предузвілля
предці
прежній
през
презвірх
презирство
презмагати
прейма
прекладати
прекрасен
прекрасно
прем
премиленний
преміч
премудрий
премудрість
премудро
преномерант
преогорчати
препір
преподобитися
преподобний
преподобник
преподобниця
пресподниця
престіл
престільниця
претак
претінка
префект
прецінь
преч
пречиста
пречудо
при
прибавити
прибавка
прибавляти
прибавлятися
прибагати
прибагом
прибажний
прибачити
прибгати
прибеґа
прибивати
прибиватися
прибивач
прибирати
прибиток
прибичовувати
прибігати
прибігнути
прибідок
прибіжанин
прибій
прибійниця
прибік
прибілий
прибільшати
прибільшатися
прибір
прибірання
прибірати
прибіратися
прибірний
прибірниця
прибіч
прибічи
прибічник
приблагати
приближність
приблуда
приблудити
приблудний
приблукати
приборкати
приборкувати
прибочний
прибочок
прибрати
прибрести
прибрехати
прибрехнути
прибріхувати
прибувати I
прибувати II
прибудовувати
прибулий
прибути
прибутний
прибутній
прибуток
приваб
приваба
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе. К. ЧР. 2) Малиновый цвѣтъ.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: