Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала.
Вашеський Cм. вашецький.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо.
2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Ревнути Cм. ревти.
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо.
Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. та бо й ціле! Конечно. .
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.