Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Галяра, -ри, ж.
1) = галера.
2) Судно для перевозки грузовъ.
3) Плоскодонная лодка на два весла. Ум. галярка. Ми у Кременчуці переїздили на той беріг галярками.
Нава́бити Cм. наваблювати.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Проліт, -ту, м.
1) Летъ, летаніе. Потепліло, пішла бджола у проліт.
2) Діаметръ, поперечникъ. Те колесо на проліт має три аршини.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась.
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл.
1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати.
2) Блевать, рвать, вырвать.
3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають.