Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. Вас. 147. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. Ном. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами. Левиц. І.
Мертве́цький, -а, -е. Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень. Кв. І. 263.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. Н. п. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.  
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Грин. II. 170. Саме гречка розцвілись. Рудч. Ск. І. 90. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Сміховинний, -а, -е. Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122.
Хмиз, -зу, м. 1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Стор. МПр. 112. Закидана доріженька хмизом. Мет. 282. 2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Лукаш. 71. Хмизом, низом, попід вербами. Ном. № 8793. Ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42.
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.
Нас спонсорують: