Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3)соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий. Чуб. V. 497.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.
Нарізну́ти, -зну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ нарізувати. Візьме стручечок да нарізне і впустить меду туди. Г. Барв. 425.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Перев'язувати, -зую, -єш, сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. Харьк. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Нас спонсорують: