Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегорок
перегортати
перегортатися
перегортувати
перегорювати
перегоряти
перегостювати
перегравати
перегребти
перегризати
перегризтися
перегрібати
перегрібатися
перегрівати
перегріватися
перегромаджувати
перегукати
перегукнутися
перегукуватися
перегуляти
перегуснути
перегусти
перегучати
перед
перед 2
передавати
передаватися
передавити
передарувати
передати
передаток
передача
передвзяття
передвік
передвірок
передвічній
передержанець
передержати
передержування
передержувати
передерти
передешевити
передзвеніти
передзвонити
передзижчати
передзімний
передивитися
передивлятися
передирати
передиратися
передистий
передихнути
передівувати
переділити
переділка
переділяти
переділятися
передком
передмова
передмурря
передник
переднити
переднівка
передній
передніше
передніший
переднювати
передняк
передобідній
передобідок
передобідяний
передовий
передовик
передовництво
передодень
передок
передом
передощитися
передпічний
передплата
передплатник
передражнити
передражнювати
передранній
передрати
передрімати
передрочитися
передруковувати
передряпати
передслово
передсмертний
передсуд
передсудній
передтіччя
передуванити
передуванитися
передувати
передузяття
передумати
передумувати
передуріти
передучера
передущий
передягання
передягати
передягатися
переждати
пережевріти
переженити
переживати
пережидати
пережижка
пережовтити
пережовувати
перез
перезати
перезбиватися
перезва
перезвати
перезв'янин
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають. Черниг. у.
Відщібатися, -ба́юся, -єшся, гл. = відщіпатися. Драг. 39.
Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. Г. Барв. 149.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. Левиц. КС. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L. Черк. у.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454.
Нас спонсорують: