Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
Гарматний, -а, -е. и гарматній, -я, -є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити. Алв. 79.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Порція, -ції, ж. 1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки. Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115. 2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. І. 101. Ходімо ж по порції вип'ємо. Г. Барв. 427. Ум. по́рційка. Брат вітає мальованими порційками. Федьк.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив. Мкр. Г. 48.
Нас спонсорують: