Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел.
1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика.
3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. Крутнувся догори черева. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний?
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
