До́бих, -ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з добихом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє.
Зґедзатися, зґе́дзкатися, -аюся, -єшся и зґе́дзитися, -джуся, -дзишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Наталко, не зґедзайся, як старости прийдуть. Жінка твоя зґедзкалась. О, вже зґедзився!
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
