Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Підгилити Cм. підгилювати.
Поєднання, -ня, с.
1) Примиреніе.
2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання.
Рацький, -а, -е. = рачачий.