Аблега́т, -та, м. Депутатъ
Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко.
Обмерти Cм. обмірати.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени.
Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Зелене, як рута. б) — пташи́на. Fumaria officinalis. в) — польова́. Onobrychis sativa. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.