Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперетоплювати
попереточувати
поперетрощувати
поперетрушувати
поперетягати
поперехвалювати
поперехиляти
поперехилятися
попереходити
поперехоплювати
поперехрищувати
поперехрищуватися
попереціжувати
попереціловувати
поперецінювати
поперечитися
поперечитувати
поперечищати
поперечіплювати
поперечісувати
поперечісуватися
поперечка
поперечний
поперечниця
поперечок
поперечуватися
поперешний
поперешукувати
поперідь
поперник
поперти
попертися
поперхливий
поперчити
попестити
попеститися
попечатати
попивати
попивкати
попизитися
попик
попильнувати
попини
попинка
пописати
пописувати
пописько
пописьмачити
попит
попитання
попитати
попитатися
попити I
попити II
попитися
попитлювати
попитувати
попихати
попихатися
попихач
попихачний
попихкати
попихувати
попичка
попишатися
попів
попів 2
попівна
попівство
попівський
попід
попідбивати
попідбиватися
попідбігати
попідбірати
попід-біччу
попідважувати
попідвереджуватися
попідвіконню
попідвішувати
попідводити
попідводитися
попідволікати
попідв'язувати
попідв'язуватися
попідганяти
попідгинати
попідгинатися
попідгір'ю
попідгледжувати
попідглядати
попідгодовувати
попідголювати
попідголюватися
попідгортати
попідгортатися
попідгризати
попідгрібати
попіддирати
попіддовбувати
попіддрочувати
попіддурювати
попідземний
попідіймати
попід'їжджати
попід'їздити
попідкладати
попідковузати
попідколювати
попідкопувати
попідкопуватися
попідкочувати
попідкочуватися
попідкошувати
попідкрадатися
попідкручувати
попідкупляти
попідкурювати
попідлазити
попідлатувати
Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. І. 60. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.
Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Віддіжурити, -рю, -риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Додивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. додиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотрѣться, замѣчать, замѣтить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. МВ. І. 85. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний. МВ. І. 7. 2) Прудовой. Ставна вода.
Нас спонсорують: