Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками.
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде.
2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить.
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мене пан за ухо стрепенув. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова.
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.