Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися
похил
похилий
похилистий
похилисто
похилити
похило
похильний
похильчастий
похиляти
похилятися
похимерувати
похимородити
похиріти
похирляти
похистити
похит
похитати
похитатися
похитити
похитнути
похитнутися
похитрувати
похитувати
похитуватися
похитуні
похід
похідний
похідній
похідня
похіп
похіпкий
похіпко
похіпливий
похіснуватися
похлепнутися
похлептати
похлинатися
похлібити
похлопні
похлюпостатися
похлянути
похмарити
похмарити 2
похмаритися
похмаріти
похмарний
похмарно
похмелити
похмеляти
похмелятися
похмілля
похмільний
похмуратися
похмурий
похмуритися
похмуріти
похмурний
похмуро
похнюпа
похнюпий
похнюпити
похнюпитися
поховання
поховати
поховатися
поход
похода
походеньки
походець
походжати
походистий
походити
походити 2
походна
походне
походній
походонька
походючий
походющий
походящий
похожалий
похожати
похолодити
похолоднішати
похолонути
похоп
похопити
похопитися
похопливий
похопний
похоріти
похорон
похоронка
похоронний
похороння
похорошуватися
похорувати
похоруватися
похотіти
похотітися
похочувати
похочуватися
похрамини
похребт
похребтина
похресник
похресниця
похрестини
похрестити
похреститися
похристосатися
похробостіти
похропти
похрумати
похрумкати
похрумтіти
похрумчати
похрупати
похрустати
Виловити Cм. виловлювати.
Висапатися, -паюся, -єшся, гл. Отдышаться.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Гол. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали? Гол.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Чуб. Перестала дівчинонька вірненько любити. Мет.у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. АД. II. 21.чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. 1862. ІІІ. 64). 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати. Брацл. у.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Нас спонсорують: