Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порзний
порзнитися
поривати
пориватися
поризькати
порикожа
поримарювати
поринати
поринути
поринути 2
порипати
порипатися
порипіти
порискати
порисувати
порисуватися
порити
поритися
порихтувати
пориш
поріб
порібля
порібрє
порібрина
поріб'я
порівняти
порівнятися
порівці
поріг
поріддя
порідішати
поріднити
поріднитися
порідня
порідшати
поріж
поріженько
поріжок
порізати
порізатися
порізник
порізникувати
порізнити
порізнитися
порізно
порікати
порікувати
поріст
порічанин
порічки
порічківка
порічковий
поріччя
поркиниці
порклиця
порнути
порняла
поробити
поробитися
поробляти
поробок
поровий
порода
породити
породитися
породичатися
породілля
порожденниця
порожнем
порожник
порожній
порожнювати
порожня
порожнява
порожняк
порозбивати
порозбиватися
порозбігатися
порозбірати
порозболюватися
порозборонювати
порозборсувати
порозбризкувати
порозбризкуватися
порозбріхувати
порозбріхуватися
порозбувати
порозбуватися
порозбужати
порозбужувати
порозбуркувати
порозважати
порозважатися
порозважувати
порозвалювати
порозвалюватися
порозварювати
порозварюватися
порозвережувати
порозвертати
порозвеселяти
порозвеселятися
порозвивати
порозвиватися
порозвідувати
порозвінчувати
порозвірчувати
порозвішувати
порозводвти
порозводитися
порозвозити
порозволікати
порозволікатися
порозворушувати
порозворювати
порозв'язувати
порозв'язуватися
порозгадувати
порозганяти
порозгвинчувати
Видно нар. = видко. 1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Ум. видненько, виднесенько, виднечко. 3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.
Неук, -ка, м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71. 2) Необъезженный конь.
Обходити 1, -джу, -диш, гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. Шевч. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. Г. Барв. 481. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. Галиц. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. Таращ. у. 5 кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ. Вх. Лем. 441.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Пронюхувати, -хую, -єш, сов. в. пронюхати, -хаю, -єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків. Гліб.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. О. 1862. І. 32. Розлупила горщик, миску. Черк. у.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. І. 85. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. МВ. (О. 1862. Ш. 42). 2) Только сов. в. Понять, усвоить. Павлог. у.
Нас спонсорують: