До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Антосьо сидів як камінний.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Лопата — заплата, а Бог — нагорода.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Пиргач, -ча, м. = кажан.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Провал, -лу, м. = провалля.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить.
