Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. Обступили стару, як горобці горобину.
Здима́тися II, -ма́юся, -єшся, гл. = здуватися.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Лиха искра поле спале й сама злизне.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий.
2) Старшина кагала.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Стояв стіл під турецьким килимом. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Ум. килимець.
Оселка, -ки, ж.
1) Оселокъ.
2) = веселка.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
Супрягач, -ча, м. = супружник.