Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник
поверхниця
поверхничка
поверховиця
повершити
повеселити
повеселитися
повеселіти
повеселішати
повеселюватися
повести
повестися
повечеряти
повечіркувати
повечоріти
повештатися
повз
повзання
повзати
повзти
повзувати
повзуватися
повзун
повибивати
повибирати
повибігати
повибірати
повибіратися
повибовтувати
повибудовувати
повибурковувати
повивалювати
повиварювати
повивати
повиватися
повивач
повивертати
повивертатися
повивершувати
повивірчувати
повивіршувати
повивішувати
повиводити
повиводитися
повивозити
повиволікати
повивчати
повивчатися
повив'язувати
повигадувати
повиганяти
повигнивати
повигноювати
повигодовувати
повиголоднюватися
повигонити
повигортати
повигострювати
повигострюватися
повигравати
повигрібати
повигромаджувати
повигулюватися
повидавати
повидаватися
повидавлювати
повидати
повидатися
повидзьобувати
повидирати
повидіти
повидло
повидлянка
повидніти
повидноті
повидну
повидовбувати
повидумувати
повидурювати
повиж
повиживати
повижинати
повизбірувати
повизволяти
повиздихати
повизнаходити
повизолочувати
повиїдати
повиїжджати
повиїздити
повиймати
повикидати
повикінчувати
повикладати
повикликати
повикльовувати
повикнути
повиковирювати
повиковувати
повиколювати
повикопувати
повикореняти
повикорінювати
повикорчовувати
повикохувати
повикочувати
повикошувати
повикрадати
повикручувати
повикупляти
повикуповлювати
повикуповувати
повикурювати
повилазити
повиливати
повилинати
повилинювати
повилинюватися
повилітати
повилічувати
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Німий, -а, -е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. Шевч. l35. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225., Ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. Н. п. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. 2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться. Мет. 37.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.
Нас спонсорують: