Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити
пушка
пушкарський
пушкарь
пушок
пуща
пущадло
пущальний
пущання
пущення
пхати
пхатися
пхе!
пхекати
пхикання
пхикати
пхинькати
пхиць!
пхицьнути
пхнути
пху!
пчих! I
пчих II
пчиханє
пчихати
пчівняк
пчілка
пчола
пчолинець
пчолячий
пшениця
пшеничина
пшеничисько
пшеничише
пшеничка
пшеничниця
пшенишний
пшенишник
пшенишниця
пшенишнище
пшик!
пшикати
пшінка
пшінце
пшоно
пшоняний
пшоняник
пштирок
п'явиця
п'явка
п'явушник
п'ядак
п'ядики
п'ядити
п'ядь
п'яла
п'ялечка
п'ялило
п'ялка
п'яло
п'яльці
п'яльця
п'яненний
п'яний
п'яництво
п'яницюга
п'яниця
п'яничка
п'янісінький
п'яніти
п'яно
п'янство
п'януватий
п'янчити
п'янюга
п'янюжка
п'ясти
п'ястися
п'ята
п'ятак
п'ятаковий
п'ятаччя
п'яташний
п'ятдесят
п'ятдесятеро
п'ятдесятий
п'ятдесятка
п'ятдесятолітній
п'ятенятко
п'ятерик
п'ятеро
п'ятиголовий
п'ятидесятий
п'ятизлотник
п'ятий
п'ятикутний
п'ятикутник
п'ятилітній
п'ятиліток
п'ятимісячний
п'ятина
п'яти-перстень
п'ятипиришниця
п'ятисотник
п'ятінка
п'ятірко
п'ятка
п'ятнадцятеро
п'ятнадцятий
п'ятнадцятка
п'ятнадцять
п'ятнайцятий
п'ятник
п'ятниця
п'ятнишний
п'ятнувати
п'ятра
п'ятрини
п'ятсот
п'ять
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Ном. Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. Чуб. ІІІ. 38. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. Н. п. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже. Ном.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Кругом нар. 1) Кругомъ, со всѣхъ сторонъ. Золотоноша кругом хороша. Ном. № 727. Кругом його степ як море. Шевч. 2) Кругомъ, вокругъ. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Шевч. 30. Обійшли кругом церкви. ЗОЮР.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.
Нас спонсорують: