Виплюнути Cм. випльовувати.
Гостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Нидієте, а не живете.
Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Півколіщатко, -ка, с.
1) Полукругъ.
2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл.
1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Вкривав собі хату. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Дніпр укрили байдаки. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку.
2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого.
3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває.
