Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю.
Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Ув. луцаняга. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга.
Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
